Про спадщину закон

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно налогообложения наследства

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 — 17, ст. 112) такі зміни:

1. Підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 викласти в такій редакції:

«14.1.263. членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки».

підпункт «а» підпункту 174.2.1 викласти в такій редакції:

«а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення»;

у підпункті 174.2.2 слова «не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення» замінити словами та цифрами «не зазначені у підпункті 174.2.1 цього пункту»;

абзац другий пункту 174.3 після слів «до нотаріального оформлення об’єктів спадщини» доповнити словами «або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини»;

пункти 174.4 та 174.6 викласти в такій редакції:

«174.4. Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у підпункті 174.2.2 цього пункту.

Нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини»;

«174.6. Об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою — підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага»;

доповнити пунктом 174.8 такого змісту:

«174.8. У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

search.ligazakon.ua

Про спадщину закон

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою — четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

1. Для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками:

1) односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця. Факт прийняття спадщини одним із спадкоємців породжує правові наслідки лише безпосередньо для даної особи і жодним чином не впливає на юридичне положення інших спадкоємців;

2) безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови (наприклад, прийняття спадщини одним із спадкоємців за умови, що інші спадкоємці від спадщини відмовляються), рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася;

3) прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться. Згідно абзацу першого п. 208 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прийняття спадщини може мати місце лише щодо всієї спадщини. Наведене правило є відображенням концепції універсальності у спадковому праві.

Риса універсальності прийняття спадщини стосується не лише прийняття спадщини за однією підставою — за заповітом або за законом, але також поширюється і на випадки закликання спадкоємця до спадкування одночасно і за заповітом, і за законом (в тому числі в порядку спадкової трансмісії). Якщо спадкоємець здійснює волевиявлення щодо прийняття спадкового майна, залишеного на його користь за заповітом, це означає, що до нього автоматично переходить також спадщина за законом. Для придбання права на таку спадщину він не повинен її приймати яким-небудь особливим актом.

Водночас при реалізації права на прийняття спадщини шляхом подання заяви про її прийняття до нотаріальної контори спадкоємцем, який має право на прийняття спадщини одночасно і за заповітом, і за законом, йому доцільніше у заяві вказувати про те, що він приймає спадщину і за заповітом, і за законом.

Слід підкреслити, що норма про те, що прийняття частини спадщини є прийняттям усієї спадщини, за аналогією не застосовується до правовідносин, пов’язаних з відмовою від прийняття спадщини. Такий висновок підтверджується нормою ч. 5 ст. 1275 ЦК, де закріплено, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. Таким чином, при відмові від прийняття спадщини заповіт і закон розглядаються як дві окремі і незалежні одна від одної підстави спадкування;

4) наявність зворотної юридичної сили акту прийняття спадщини. Прийнята спадщина завжди вважається належною спадкоємцеві з часу її відкриття незалежно від того, коли вона була фактично прийнята. Дане положення частини п’ятої коментованої статті має винятково важливе значення для охорони законних прав спадкоємця, адже у разі прийняття ним спадщини він набуває право не лише на майно, що виявилося в наявності на час прийняття спадщини, але й на майно, що було в наявності на час її відкриття. Відповідно, у випадках, коли спадкове майно перейшло до неуповноважених на те осіб в проміжку між моментом відкриття та моментом прийняття спадщини, спадкоємець в силу цієї норми набуває право витребування цього майна з чужого незаконного володіння, а також право на пред’явлення позову про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного володіння, користування або розпорядження зазначеним майном.

Виходячи з того, що спадкове майно належить спадкоємцеві з дня смерті спадкодавця, на цей день визначається і його вартість, що має важливе значення при розрахунках з кредиторами спадкодавця. Будь-які прибутки, одержані спадкоємцем внаслідок використання спадкового майна, не тягнуть за собою збільшення його вартості. В свою чергу видатки, понесені ним у зв’язку з утриманням цього майна, є витратами самого спадкоємця, який не вправі віднести їх на рахунок спадщини.

Правило про зворотню силу акту прийняття спадщини не застосовується, якщо до складу спадщини входить нерухомість. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця не з часу відкриття спадщини, а з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК).

2. На відміну від ЦК УРСР, який встановлював єдиний порядок прийняття спадщини незалежно від того, чи присутній спадкоємець в місці прийняття спадщини, новим ЦК у врегулювання цього питання внесені значні корективи. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем («присутніх спадкоємців»), встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини («відсутніх спадкоємців»), єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Поділ спадкоємців на присутніх та відсутніх вперше було впроваджено ще у ЦК УРСР 1922 р. Щоправда, в новому ЦК дещо змінюється підхід до визначення присутніх спадкоємців: якщо в ЦК УРСР 1922 р. присутніми вважалися ті спадкоємці, які проживали в одному населеному пункті із спадкодавцем, то за новим ЦК критерієм визнання спадкоємця присутнім є проживання останнього в одному будинку або квартирі з померлим.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Перелік документів та інших доказів, які дозволяють визначити постійність проживання, містяться у п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Згідно з цією нормою доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Поняття «постійне проживання» не слід розуміти обмежено. Спадкоємець вважатиметься таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем, і в тому випадку, коли за певний, навіть значний, час до настання смерті спадкодавця він відбув з місця проживання спадкодавця у довготривале відрядження, з якого повернувся після закінчення строку для прийняття спадщини. Незважаючи на те, що такий спадкоємець жодних дій для прийняття спадщини не здійснював або навіть не знав про сам факт її відкриття, він вважатиметься таким, що прийняв її в силу норми ч. 3 ст. 1268 ЦК.

Даний висновок підтверджується і наведеним вище нормативним переліком доказів постійного проживання. Жоден з доказів, навіть довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, органу місцевого самоврядування не може бути абсолютним свідченням того, що спадкоємець проживав разом із спадкодавцем безпосередньо перед його смертю.

3. Новим ЦК не збережений такий спосіб прийняття спадщини, як фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР). Впровадження цієї новели пов’язується покликане, насамперед, зменшити кількість спорів, пов’язаних з неоднозначним застосуванням судами інституту прийняття спадщини шляхом вступу в управління або володіння нею.

Прийняття спадщини шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може прирівнюватись до фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Для першого способу прийняття спадщини необхідними є два юридичних факти: позитивний (постійне проживання в одному житловому приміщенні із спадкодавцем на час відкриття спадщини) і заперечний (відсутність відмови від прийняття спадщини протягом встановленого законом строку). Навпаки, підставами застосування другого способу була значно ширша кількість юридичних фактів. При цьому сам по собі факт проживання спадкоємця зі спадкодавцем в одному житловому приміщенні був недостатнім для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину шляхом фактичного вступу.

Нотаріальна та судова практика під вступом спадкоємця в управління або володіння спадковим майном розуміла будь-які активні дії, що свідчили про наявність фактичного волевиявлення спадкоємця, спрямованого на володіння, користування та розпорядження спадщиною. Зазначені дії могли виражатися у підтриманні майна, що входить до складу спадщини, у належному стані, пред’явленні претензій до боржників спадкодавця, погашенні його боргів, сплаті податків та зборів, здійсненні за рахунок спадщини інших виплат, дозволених законом. Для безспірного визнання особи спадкоємцем необхідно було, щоб перелічені вище дії здійснювались систематично і продовжувались до закінчення строку для прийняття спадщини.

4. Частина четверта цієї статті встановлює додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб — відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (частини 2 — 4 статті 1273).

Проте з міркувань практичного характеру зазначеним особам (їхнім представникам) доцільно подавати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори в тих випадках, коли до складу спадщини входить майно, права на яке вимагають свого включення у свідоцтво про право на спадщину (права власності на нерухоме майно, права на вклад, права інтелектуальної власності тощо).

5. Слід закцентувати увагу на тому, що норма ч. 5 ст. 1268 ЦК регламентує виникнення прав спадкоємців на спадкову масу в тому вигляді, в якому вона існувала на час відкриття спадщини (виділено мною — Є. Р.), тобто на день смерті спадкодавця або на день, з якого останній оголошується померлим (ч. 2 ст. 1220 ЦК). Дане правило не узгоджується з нормою ст. 1218 ЦК. Новелою ст. 1218 ЦК є вказівка на те, що склад спадщини визначається не на день, а на момент смерті спадкодавця. За цивільним законодавством УРСР коло прав та обов’язків спадкодавця визначалося на час відкриття спадщини, яким згідно зі ст. 525 ЦК УРСР визнавався день смерті спадкодавця (ця норма збереглася у ст. 1220 ЦК). Таким чином, права та обов’язки спадкодавця включалися до складу спадщини лише якщо вони належали спадкодавцеві на день його смерті, тобто до кінця тієї календарної доби, коли відкривалася спадщина. Причому зазначені права та обов’язки переходили до спадкоємців такої особи незалежно від того, чи вони були набуті (припинені) спадкодавцем до або після настання смерті. Головне, щоб вони існували до кінця тієї доби, коли сталася смерть спадкодавця.

Новий ЦК України передбачає, що задля точного і об’єктивного вирішення питання про склад спадщини повинен бути врахований саме момент (година та хвилина) набуття чи припинення прав та обов’язків. Так, якщо після настання смерті спадкодавця, але в один день (добу) з її настанням спадкодавцеві була нарахована грошова винагорода або судом було прийнято рішення про конфіскацію його майна, такі акти не породжують юридичних наслідків спадкування. В першому випадку спадкодавець не встиг набути право на винагороду і тому останнє не може переходити до членів його сім’ї або входити до складу спадщини за правилами ст. 1227 ЦК; в другому — оскільки рішення про конфіскацію прийняте вже після смерті суб’єкта права власності, майно спадкодавця не переходить у доход держави, а включається до спадкової маси.

Водночас не можна не визначити, що аналізована новела не узгоджується з імперативним правилом, викладеним у ч. 2 ст. 1220 ЦК, про те, що часом відкриття спадщини виступає саме день, а не момент смерті спадкодавця. Нормою ст. 1218 ЦК законодавчо утверджується відхід від традиційного принципу про те, що з часом відкриття спадщини пов’язуються усі важливі правові наслідки, пов’язані зі спадкуванням (див. коментар до ст. 1220 ЦК).

legalexpert.in.ua

Спадщина та заповіт: практичні питання

Процедура вступу в спадщину зовсім не так проста, як може здатися людині, що не присвятила своє життя вивченню Цивільного Кодексу та спадкового права України. Порядок вступу в спадщину строго регламентований, і якщо спадкоємець не знає будь-яких його нюансів і, відповідно, порушує встановлений законом «хід подій», це, як кажуть, не звільняє його від відповідальності. Нікому не хочеться, щоб вступ до права спадщини перетворився на справжній кошмар, не тільки бюрократичний, а й моральний. Саме тому ми хочемо коротко розповісти про основні положення спадкування, таких як:

Власне процедура вступу в спадщину;

Терміни вступу в спадщину.

Вступ до права спадкування: з чого почати?

Перше, що необхідно зробити спадкоємцям, це, звичайно, звернутися до нотаріуса, який буде вести справу про спадщину. Причому зробити це варто якомога швидше. До чого такий поспіх? Спадщину потрібно прийняти в певний термін (про це трохи пізніше), інакше не обійтися без позовних заяв до суду. Всі спадкоємці, які звернулися до нотаріальної контори, повинні будуть подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо серед спадкоємців є частково недієздатні, недієздатні або неповнолітні діти, заяву за них повинні написати поручителі (батьки, опікуни).

Справу про спадщину може бути відкрито тільки в одній нотаріальній конторі, тому якщо ви вирішили скористатися перевагами програми «Спадщина без кордонів» і самостійно вибрати нотаріуса, не забудьте узгодити своє рішення з іншими спадкоємцями. В іншому випадку може статися так, що кілька спадкоємців витратять свій час і гроші на візити до нотаріуса, в той час як спадкову справу вже давно відкрито одним з них.

Документи для вступу в спадщину :

Крім заяви, необхідно буде надати нотаріусу цілий пакет документів, склад якого може кардинально мінятяся в залежності від виду та обсягу спадкової маси, а також від виду спадкування. До базових документів можна віднести:

Свідоцтво про смерть заповідача (оригінал + копія) та виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця;

Правовстановлюючі документи на все успадковане майно. Мова йде про папери, які підтверджують, що власником спадкової маси справді був померлий (договори дарування, купівлі-продажу, передачі житла у власність і т.д.).

Документи для вступу в спадщину за законом і за заповітом дещо відмінні один від одного. Так, вступ в спадок по заповіту припускає наявність двох важливих паперів: самого заповіту (завіреного нотаріально) та довідки про те, що даний заповіт не змінювався і не було складено нове. А ось спадкування за законом зобов’язує спадкоємців подати нотаріусу документи, що підтверджують спорідненість з заповідачем (свідоцтво про народження / усиновлення, про шлюб), чого не потрібно у разі спадкування за заповітом.

Пакет необхідних документів вельми значний, і це ще один привід відкривати справу про спадщину якомога швидше, щоб встигнути зібрати всі необхідні папери.

Вступ у спадщину: терміни встановлені законом

Є вагомі причини, чому не варто відкладати процедуру вступу в спадщину «в довгий ящик». Необхідно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця, всі необхідні документи можна збирати і після закінчення цього терміну.

Спадкові спори між спадкоємцями різних черг. Як оскаржити заповіт на спадщину?

Спадкові спори між спадкоємцями різних черг виникають часто. У нашій країні дуже сильні родинні зв’язки: нерідко в одній квартирі проживають кілька поколінь однієї родини. Тому немає нічого дивного в тому, що на одній житлоплощі протягом багатьох років спільно проживали заповідач і спадкоємець другої / третьої / четвертої черги. І ось після смерті заповідача з’являються спадкоємці першої черги і претендують на спадщину. Що робити в таких випадках, ущемлені права спадкоємців другої черги, які прийняли спадщину фактично, чи можна оскаржити вступ у спадщину?

Черговість спадкування: хто за ким?

Для початку давайте згадаємо, що являє собою черговість спадкування. При спадкуванні за законом спадкова маса переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік / дружина, діти, батьки). Якщо ж такі відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги. До спадкоємців другої черги відносяться повнорідні та неповнорідні брати і сестри заповідача, а також його бабусі і дідусі з обох сторін.

Всього існує вісім черг спадкування. Спадщина апріорі дістається спадкоємцям першої черги, якщо їх немає — другий, якщо немає і таких — третій і так до останньої, восьмої черги. А тепер уявіть собі ситуацію, що заповідач проживав разом із спадкоємцем другої черги, і той вважає, що має право на нерухомість, як і спадкоємець першої черги, яка проживає в іншій квартирі. На чиєму ж боці в даному випадку виступає закон?

Фактичне прийняття спадщини спадкоємцем другої черги

Для того щоб повністю прояснити ситуацію, розглянемо її на конкретному прикладі. В одній квартирі довгий час проживали заповідач (жінка, мати двох повнолітніх дітей, які з нею не жили) і спадкоємець другої черги (сестра). Після смерті спадкодавця спадкоємець другої черги залишився проживати в квартирі, оплачувати комунальні рахунки, проводити поточний ремонт — тобто прийняв спадщину фактично. Кому ж у цьому випадку повинна дістатися квартира: дітям жінки, давно живуть далеко від неї, або рідної сестри, яку фактично можна вважати самим близьким заповідачеві людиною?

Відповідь на це питання проста: згідно із законодавством України, пріоритетним правом успадкування володіють спадкоємці першої черги в тих випадках, якщо спадкодавець не залишив заповіту. Ніякі фактори: спільне проживання, прописка в квартирі, фактичне прийняття спадщини — не вплинуть на перерозподіл спадкової маси на користь спадкоємця другої черги в обхід першою. Спадкоємці першої черги можуть абсолютно спокійно звертатися до нотаріуса, який відкриє спадкову справу, і протягом шести місяців квартира перейде у їхню власність. Виникає ще одне питання: що ж робити сестрі померлої жінки?

Як оскаржити заповіт на спадщину спадкоємцю другої черги?

Відповідь на запитання: «Чи можна оскаржити вступ у спадщину спадкоємців першої черги»? теж, в принципі, очевидна: не можна. Звичайно, можна спробувати найняти адвоката, подати позов до суду, але всі ці зусилля розіб’ються про «наріжний камінь», а саме про законодавство України. Як би далеко не жили спадкоємці першої черги, якими б «натягнутими» або холодними не були при них відносини із спадкодавцем, вони все одно залишаються законними правовласниками спадщини. Теоретично спадкоємець другої черги, фактично прийняв спадщину, може домогтися в суді наступних результатів:

  • Отримати компенсацію за проведений у квартирі ремонт та оплату боргів за комунальними рахунками;
  • Придбати законне право спадкування в результаті визнання спадкоємців першої черги негідними.

Але на практиці це малоймовірно, особливо останній варіант.

Якщо потенційний заповідач хоче, щоб його майно дісталося не спадкоємцям першої черги, а комусь іншому, йому слід подбати про це заздалегідь і скласти заповіт.

Позовна заява: вступ у спадок через суд

На сьогоднішній день вступити у спадок можна за допомогою нотаріуса або шляхом подачі до суду позовної заяви. Звичайно, перший спосіб набагато простіший і тому прийнятніший. Але, на жаль, існує величезна кількість спірних ситуацій, вирішити які можливо лише в суді. Перерахувати в одній статті всі випадки, коли вступ у спадщину через суд стане єдиним виходом зі складної ситуації з успадкуванням, неможливо. Але ми розглянемо найчастіші причини подачі до суду позовної заяви для вступу в спадщину.

Пропущено строк прийняття спадщини? Вирішуємо справу в суді

Вступ у спадщину через суд, якщо пропущений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, — це можливість все-таки спробувати стати володарем спадкової маси. Відразу обмовимося, що відновити пропущений строк в суді зовсім не так легко: суддя цілком може відмовити вам, навіть якщо ви пред’явите незаперечні докази того, що ви абсолютно законний спадкоємець. Що грає роль у позитивному для позивача рішенні суду буде необхідна кількість доказів, що він не прийняв спадщину з поважних причин. Тривала хвороба, відсутність в країні, незнання того, що заповідач помер — якщо ви зумієте підтвердити серйозну причину пропуску документально, можливо, термін буде продовжений.

Подавати заяву в суд можна на підставі виданого нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Саме тому, навіть якщо ви свідомо знаєте, що не встигнете вступити в права спадкування (наприклад, у вас втрачені важливі документи або є проблеми з іншими спадкоємцями), краще напишіть і подайте до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Через півроку, отримавши від нотаріуса письмову відмову, звертайтеся з ним до суду.

До речі, якщо ви пропустили строк прийняття спадщини, але при цьому інші спадкоємці оформили все в строк, ви можете не звертатися до суду: якщо інші спадкоємці дадуть свою письмову згоду та запевнять його нотаріально, ви зможете взяти свою частку спадкової маси у нотаріуса.

Фактичний вступ в спадок: іноді без суду не обійтися

Найчастіше людина, яка прийняла спадщину фактично, тобто, почавши або продовжуючи нею користуватися після смерті заповідача, не замислюється про те, що спадкову масу все ж таки необхідно переоформити на себе і вступити в права спадкування на законних підставах. Подача позовної заяви про вступ у спадщину, яке вже було фактично отримано, — також дуже поширена в судах практика. Шанси виграти подібну справу досить великі, якщо знову ж представити судді достатню кількість паперів, що підтверджують фактичний вступ в спадок. Необхідні документи представлені таким списком:

Чеки і квитанції, що підтверджують фінансову участь спадкоємця у долі успадкованого майна (документи, що підтверджують факт зробленого ремонту, купівлю техніки, забезпечення збереження рухомого і нерухомого майна, оплачені рахунки за комунальні послуги).

Документи про оплату боргів спадкодавця, про покриття його насущних витрат (квитанції з виплати кредитів, погашенні боргових розписок, чеки з аптек).

Будь-які докази, які підтверджують, що спадкоємець проживав з заповідачем на одній житлоплощі.

Встановлення юридичного факту спорідненості в суді

Іноді встановити спорідненість між заповідачем і спадкоємцем не так вже просто, адже саме підтвердження родинних зв’язків необхідно при вступі у спадок за законом. Подавши до суду позовну заяву на встановлення факту спорідненості, ви отримаєте шанс довести свою правоту, використовуючи найрізноманітніші документи: архівні довідки і анкетні дані з місць роботи, паперу з медустанов і т.д. До суду можна представити і більш «прозаїчні» докази: листи, фотографії, відеозаписи сімейних свят — суддя врахує всі факти і на їх підставі винесе рішення.

Не варто забувати про те, що спадкування через суд може «влетіти в копієчку», адже оплачувати судові витрати будуть позивачі. І хоча тепер не потрібно платити податок при вступі у спадок, все ж його отримання в судовому порядку іноді виявляється витратним

Як вступити в спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту

Дуже часто в спадкову масу входять не тільки машини і квартири, а й земельні ділянки: у місті, за його межами, у віддаленому селі. В принципі успадкування земельних ділянок мало чим відрізняється від вступу в спадщину на інші види майна, але все-таки певні нюанси у даної процедури є. У цій статті ми хочемо розповісти про те, як вступити в права на спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту.

Спадщину на земельну ділянку: які документи необхідні для спадкування землі

Вступ у спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту, передбачає надання нотаріусу великої кількості документів, багато з яких є специфічними. До речі, деякі з паперів необхідно замовляти в певних інстанціях, і навряд чи варто розраховувати на те, що потрібну довідку нададуть вже через тиждень. Отже, звертаючись до нотаріуса з приводу отримання у спадок земельної ділянки, спадкоємцю слід представити йому наступні документи:

Базовий пакет паперів (свідоцтво про смерть заповідача, виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця, паспорт спадкоємця і т.д.);

Документи, що підтверджують спорідненість з померлим;

Правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Це може бути свідоцтво про довічне володіння землею або ж будь-який документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку (договір купівлі-продажу, дарування, ренти, міни, архівна довідка про виділ землі в користування заповідачеві, постанова місцевої адміністрації про надання земельної ділянки).

В спадок попадає не тільки земельна ділянка, але і все, що на ній знаходиться: будівлі, водойми, лісовий масив

На перший погляд здається, що вступити в спадщину на земельну ділянку після смерті заповідача досить легко, адже зібрати перераховані вище документи можна в лічені дні. Але, на жаль, доведеться вас розчарувати: ми перерахували лише первинні папери, без яких похід до нотаріуса буде безглуздим. Крім них, нотаріусу також знадобляться:

Кадастровий паспорт на землю з вказаною в ньому кадастровою вартістю (якою вона була на день смерті заповідача). Ці документи необхідно отримати у відділенні Укрреєстра.

Довідка з ЕГРП, що підтверджує відсутність обтяжень на землю.

Документ з оцінною вартістю земельної ділянки, знати яку необхідно для обчислення розміру держмита. Висновок експерта можна отримати в будь-якою незалежної оцінночної організації.

У разі розташування на ділянці будинку або іншої будови також будуть потрібні правовстановлюючі документи і кадастровий паспорт будови.

Безліч проблем виникає у спадкоємців з кадастровими паперами. Найчастіше земельна ділянка не поставлена на кадастровий облік, і спадкоємцям доводиться витрачати багато часу і грошей на постановку землі на облік. Але навіть якщо ділянка зареєстрована, спадкоємцю цілком можуть відмовити у видачі кадастрового паспорта на тій підставі, що він ще не вступив у права спадкування землею. У такому випадку нотаріус може самостійно подати офіційний запит у державну службу кадастру і отримати документ.

Як вступити в спадщину на земельну ділянку декільком спадкоємцям, якщо немає заповіту

Основна складність спадкування земельної ділянки — поділ його на частки між усіма спадкоємцями. Якщо розмір ділянки дозволяє, землю поділяють між усіма спадкоємцями в частках, встановлених законодавством. Проте нерідкі випадки, коли земельна ділянка занадто мала для того, щоб її ділити. У такій ситуації можливі кілька варіантів вирішення спадкового спору: встановлення черговості використання землі між усіма спадкоємцями, паритет одного із спадкоємців (наприклад, того, хто з них проживав із спадкодавцем) і надання йому права володіння ділянкою за умови, що іншим спадкоємцям буде виплачена грошова компенсація вартості землі та ін. у будь-якому випадку, щоб уникнути плутанини у справі успадкування земельної ділянки, краще відразу звернутися до компетентних юристам, які допоможуть вступити у спадок на землю без зволікань і проблем.

protokol.com.ua

Смотрите еще:

  • Приказ о назначении ответственного за сохранность электроинструмента Приказ ответственного за электроинструмент от « » __________ 2004 г. № ______ О назначении ответственных за поддержание в исправном состоянии, проведение периодических испытаний и проверок ручных электрических машин, переносных электроинструментов и светильников, вспомогательного оборудования В соответствии […]
  • Пособие до 15 лет порядок начисления Калькулятор пособия по уходу за ребенком до 1,5 лет Сегодня 19 июня 2018 г., 09:22 Калькулятор расчета пособия по уходу за ребенком до 1,5 лет поможет правильно определить ежемесячную сумму выплаты, полагающуюся работнице, находящейся в отпуске по уходу за ребенком. Пособие по уходу за ребенком […]
  • Осаго самара коэффициент Стоимость полиса ОСАГО увеличена Постановлением Правительства России № 574 от 13 июля 2011 утверждены новые тарифы по обязательному страхованию гражданской ответственности владельцев транспортных средств. Увеличены практически все виды коэффициентов, на основе которых рассчитывается стоимость […]
  • Пленум вс рф по делам о защите прав потребителей Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 28 июня 2012 г. N 17 "О рассмотрении судами гражданских дел по спорам о защите прав потребителей" Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 28 июня 2012 г. N 17"О рассмотрении судами гражданских дел по спорам о защите прав потребителей" О настоящем постановлении […]
  • Бланки заявления на загранпаспорт нового образца до 14 лет Заявление на загранпаспорт ребенку Бланк «Заявление на загранпаспорт нового образца» для несовершеннолетних, не достигших 18-лет Скачать бланк анкеты «Заявление на биометрический загранпаспорт нового образца» для несовершеннолетних, не достигших 18-лет. Важно. Все поля анкеты заявления на загранпаспорт […]
  • Закон республики татарстан о муниципальной службе в республике татарстан Закон РТ от 17 января 2008 г. N 5-ЗРТ "О муниципальной службе в Республике Татарстан" (с изменениями и дополнениями) (утратил силу) Закон Республики Татарстан от 17 января 2008 г. N 5-ЗРТ"О муниципальной службе в Республике Татарстан" С изменениями и дополнениями от: 23 июля, 18, 26 декабря 2008 г., 9, 12 […]
  • Сайт волховского городского суда Волховский городской суд Ленинградской области. До 1992 года судебная система была выборной, т. е. судьи избирались на определенный срок. Верховный Совет РСФСР постановлением от 24.12.1991 года утвердил концепцию судебной реформы в РСФСР. В результате реформы судебной системы с 1992 года судьи стали […]
  • Заявление в загс йошкар ола ЗАГСы Йошкар-Олы и Медведево Городской ЗАГС Йошкар-Олы Отдел ЗАГС администрации г. Йошкар-Ола Адрес: Йошкар-Ола, набережная Брюгге, дом 5 Телефон: (8362) 21-52-46 Cайт: www.portal.mari.ru/zags Режим работы: Пн - Пт с 9 до 18 часов обед с 13 до 14 часов Сб и Вс - выходной Отдел ЗАГС Медведево Отдел ЗАГС […]

Комментарии запрещены.